Східниця – селище міського типу, здавна відомий бальнеологічний курорт, розташований неподалік Дрогобича, і ще трохи далі від Трускавця. Селище відоме своїми мінеральними водами типу «Нафтуся» та озокеритами, надзвичайною природою та цілющим повітрям.
Кажуть, колись, ще за часів СРСР, воду зі Східниці доставляли спочатку гелікоптером до найближчого військового летовища, а потім – реактивним літаком до Москви, просто до столу Микити Хрущова. І це не дивно, адже на відміну від трускавецької «Нафтусі», яка накопичується у бюветах і через те частково втрачає свої цілющі властивості, вода у Східниці живою цівкою сочиться з джерел, зберігаючи свою силу та лікувальні якості. Ціна за «живу» воду – «жива» черга, яка збирається біля найпопулярніших витоків. Оскільки вода з джерела біжить повільно, правила набору води тут суворо регламентовані – не більше 0,5 літра в одні руки. Біля деяких джерел навіть є охоронці, які стежать за порядком і за тим, щоб ніхто не затримував чергу, яка інколи тягнеться на десятки метрів і на годину-півтори часу.
Ще одна особливість Східниці – ландшафт. Тут мало де можна йти рівною дорогою. Весь час доводиться підніматися та спускатися. І навіть той, хто страшенно не любить ходити пішки, змушений буде проти волі намотувати кілометри, оскільки джерела у Східниці розташовані досить віддалено одне від одного. А оскільки лікарі зазвичай прописують воду мінімум з двох джерел, ходити доведеться багато. Особливістю східницької води є й те, що при контакті з повітрям вона швидко втрачає свої якості, тому набирати її «про запас» немає сенсу. Тому мінімум шість ходок по воду на день вам забезпечено. Все ж якщо ви набиратимете воду, щоб випити її згодом, потрібно пам’ятати, що для цього підходить лише скляний посуд, бажано з темного скла. Крім того, східницьку воду перед вживанням зазвичай підігрівають до певної температури. У санаторіях для цього є спеціальні ємності з постійно гарячою водою, а біля самих джерел для найнетерплячіших кмітливі умільці облаштували щось типу похідних плиток, виготовлених з банок з-під кави та сухого спирту.
У Східниці – близько півтора десятка джерел, вода з яких допомагає при різноманітних захворюваннях: вимиває камені з нирок, нормалізує кровоток, має протизапальну дію та жовчогінний ефект, регулює кислотно-лужну функцію шлунка. Води з певних джерел рекомендовані для допоміжної терапії гастриту, виразки шлунка, панкреатиту. Але потрібно пам’ятати, що будь-яку мінеральну воду потрібно пити суворо за призначенням лікаря, оскільки в надмірних кількостях вона може не тільки не допомогти, а й нашкодити.
Східниця – рай для котоманів. Цих тварин різних порід та кольорів тут стільки, що очі розбігаються. Вони – скрізь: біля санаторіїв та біля приватних будинків, біля джерел та просто на вулицях. Зазвичай вони або ходять з заклопотаним виглядом, або виніжуються на сонечку. Спостерігати за ними можна годинами, і це ніколи не набридне. Хоч незнайомців до себе вони зазвичай не підпускають.
Як розважитися у Східниці? Якщо ви приїхали надовго, можете з’їздити на екскурсії. Тут вони – на будь-який смак та гаманець. Можна відвідати старовинний палац «Паланок», піднятися у середньовічну наскельну фортецю Тустань, подивитися на неймовірні водоспади Карпат, поїхати в Умань або на вечірню каву до Львова… Вибір – величезний. А якщо у вас є закордонний паспорт та відкритий шенген, можна навіть на два-три дні прокататися у Європу – такі пропозиції у Східниці також є. А можна просто взяти велосипед, самостійно об’їздити околиці містечка і насолодитися його надзвичайною красою.
Ну а якщо вам хочеться чогось екстремального, то зі стадіону у центрі селища можна стартувати у небо на повітряній кулі. Задоволення, звісно, не з дешевих, але воно того варте.
Намагаюсь бувати в Східниці щороку. Дійсно, яка там краса! Хто її побачив, того,як магнітом тягне туди знову.