– Трускавець ми скасували, хоча років 20 туди їздили. Чоловік возив аналізи тамтешньої води в лабораторію. Виявилася далекій по мінерально-хімічними властивостями від східницької, – каже 60-річна киянка Галина Коржанівская.
Зустріли її в центрі бальнеологічного курорту Східниця, що в 20 кілометрах від Трускавця і Дрогобича, і за 100 – від Львова. Запитуємо дорогу до місцевих мінеральних джерел.
Селище міського типу з населенням 2500 жителів має площу 735 га. Розташований між гірських перевалів на висоті 600-900 метрів над рівнем моря. Курортом вважається з 1976 року. На території Східницького родовища мінеральних вод налічується 38 джерел і понад 17 свердловин з різним фізико-хімічним складом. Тут лікують захворювання обміну речовин, органів травлення і сечовивідних шляхів.
– По паралельній вулиці спускаєтеся кілометрів 2, може, там буде обладнане джерело “3”. А трохи далі в сторону, в лісі, – джерело “18”. Ще новий бювет в тому році побудували. Зовсім близько – півкілометра в протилежну сторону, – розповідає. – Роками їздимо, і моря не треба. Ні з печінкою, ні з нирками проблем немає. Чоловік 15 років з діабетом, так майже не відчуває його. У великих санаторіях є лікарі-терапевти, ультразвук. Приписують, скільки води пити. Я свою норму вже знаю – “содова” грам 150 в день для кишкового тракту і “Нафтуся”, від каменів в нирках, для жовчі хороша вона. “Нафтусю” можна і побільше пити. 21 день відпочиваємо і навесні під час строгого карантину тут були. А взимку по “Новій пошті” звідси воду замовляємо на сайті.
– Чи не боїтеся новий вірус підхопити далеко від дому?
– А що ж його бояться тут? Повітря, ліс, людей мало. Так в Києві швидше підхопиш – обидва зятя в бізнесі. Але ми бережемося. Обом за 60 вже. У ресторани, на масажі не ходимо, хоч їх на кожному кроці тут набудували. Гуляємо тільки, піднімаємося на пагорби, які починаються від джерел, – розповідає жінка.
– Які тут ціни на відпочинок?
– Ми в “Фортуні” зупинилися. Чи задоволені, четвертий раз приїжджаємо. На цей раз господиня обіцяла взяти з нас не 1400 за добу, а зі знижкою – 1200. Номер зі зручностями. Рушники, постіль часто змінюють. Входить триразове харчування з меню на вибір. На сніданок каші на молоці і на воді, млинці, сирники, омлет з тефтелі. В обід можна вибрати борщ або суп. Гарнір до цього з м’ясом по-гуцульськи або рибою, або банош дають. Салат обов’язково на обід і на вечерю. Ще тортики або пиріжок можна взяти на десерт. На вечерю теж гарнір з рибою або м’ясом, перепілка навіть раз була. Майже те ж мали в “Три сини та донька”, що ген-ген на пагорбі видно білий корпус. Те найдорожчий готель в Східниці. Аквапарк у них. За 5000 за двомісний номер з харчуванням платили і послугами на території. “Київська Русь”, “ДіАнна” тут такі ж з дорогих – до 4 тисячі номера. А у приватників тут можна знайти і за 700 з чотириразовим харчуванням.
Центральна вулиця селища, де прощаємося з киянкою, називається Золота Баня. Бере початок від автостанції. На цій вулиці розташована селищна рада з облаштованим сквером навпроти і недавно відремонтованим стадіоном. З будь-якої точки вулиці видно білий храм Святих апостолів Петра і Павла УГКЦ з п’ятьма куполами, покритими золотою бляхою і дзвіницею з п’ятьма дзвонами. Заходимо до селищної ради. Будівля виглядає недавно відреставрованою – зі свіжою побілкою персикового відтінку. По центру розташований герб міста – жовтий ведмідь на тлі зелених карпатських смерек. На першому поверсі майстри ще штукатурять кабінети. Чути, як свердлять перфоратором. На сходах зустрічаємо заступника селищного голови Романа Майстріка. Чиновник років тридцяти, в піджаку і джинсах.
– Пріоритетний напрям розвитку Східниці – це туризм, – каже Роман Ярославович. – В цьому році недоотримали до бюджету півтора мільйона гривень туристичного збору із-за карантину. Ці гроші могли б направити на інфраструктуру, яку активно розвиваємо з 2010 року – початку першої каденції нинішнього селищного голови Івана Пілякf. У 2015 році побудували амфітеатр на 500 місць, Співоче поле. З останніх втілених проектів – сучасний, зручний бювет мінеральної води джерела “2с”, який відкрили торік у червні. Ця вода дуже затребувана, нормалізує кислотно-лужний баланс в шлунку. 14 жовтня вже в цьому році відкрили реконструйоване Надкаптажну споруду – джерела “1”. Оновили підходи, встановили лавочки. Проект дає можливість зберегти цілющі властивості мінеральної води і забезпечує тривале користування цілющими надрами.
***
До бювету мінеральної води від автостанції 300 метрів. Йдемо повз намети з сувенірним товаром. Найбільше тут продають вишиванки, магніти і спеціальний посуд для пиття води з художнім розписом. Через кожні 200 метрів – салони краси та масажні кабінети.
По дорозі йдуть двоє до чоловіків років 60. Цікавимося, місцеві чи.
– З самої Східниці. Мене Микола звуть, кума – Валера. Кум з Донецької області, – каже чоловік з горбинкою на носі. Одягнений в класичні брюки, з-під смугастого светри видно крохмальний комірець сорочки.
– У мене мама зі Східниці, виріс я на Донбасі, а все життя тут прожив. На пенсії зараз. Туристів не тримаю. Допомагаю трохи у сусідів на будівництві. Або дров привезу, нарубаю комусь. А до того їздили на будівництво в Польщу, Росію, тому що в Східниці більше роботи немає, – каже Валерій в жовто-синій футболці і потертих джинсах.
– І я не тримаю. У мене онуків багато. А сусіди все тримають. Беруть по 200-300 гривень за ліжко. У будинку є окрема кухня для туристів. Сам собі є вариш і ніде не лазиш, – каже Микола.
– А звідки туристів найбільше приїжджає?
– З Кривого Рогу. У них екологія нікудишня, кажуть, горобці червоні літають. З Светлогорска повно, Слов’янська, Києва, Одеси, – відповідає.
– Звідти як приїжджають, то з нами намагаються говорити по-українськи. Бачать, ймовірно, по-руськи їм відповідати не буду.
– Ви водою східницькою теж лікуєтеся? – питаю у обох чоловіків.
– Ні, не чіпаємо. “Нафтуся” сечогінна, вимиває солі, пісок з нирок … – починає Валерій.
– Того і не п’ємо, – його перебиває Микола. – У кожного камені є. Їх не треба чіпати. Сусідка курортників приймала, і жеби не виливати воду, вона її пила. Попила 2 тижні – і на операцію, камінь пішов. Жінкам легше, а чоловікам то боляче було б. “Содову” п’ють, коли підвищена кислотність. Якщо зараз напитися горілки, а завтра “Содової” – попустить. А “Бромна” ще є. На нерви допомагає.
– Ідіть, школу вам покажемо, навіщо вам той бювет. Ремонти там зробили. До виборів, може, – каже Валерій.
– Але цей голова більше за колишніх зробив – вулиці все асфальтовані, висвітлені, бювети ось облагороджує. Майданчик спортивну із спецпокриттям будуватимуть, а тут парк буде, – показує на заліснених ділянку вздовж вулиці. При Союзі Східницю завалили. Всі гроші йшли в Трускавець. Східницю не хотіли розвивати, тому що тут найкраща вода. Ще є джерело “25-26”, то, розповідають, коли Андропов (генеральний секретар ЦК КПРС 1982-1984. ) захворів, тут набирали воду, везли до Стрия на військовий аеродром і звідти відправляли йому в Москву. Ще можна нафтою Східницю розвивати, але владі зараз не до того.
Підходимо до двору школи. Навпаки – занедбане приміщення під іржавим дахом з розбитими вікнами. Над входом абревіатура МГВУ. Гілки з кущів навколо будівлі вплітаються через вікна всередину.
– А тут майстерня була. На промисел робили металеві інструменти. Верстати ще всередині збереглися, а ось він розповість, він там працював, – Валерій вказує на сивого чоловіка в джинсах і спортивній куртці з неоновими вставками через дорогу. Той підходить до нас, подає руку.
***
У бювету джерела “2с” черга з 6 чоловік. З літровими пляшками, з п’ятилітровими бутлями. Припарковані з десяток машин. У магазині поруч продаються порожні пляшки для води. Літрові – 5 гривень, п’ятилітрові – по 12. Поруч з дверима табличка з обмеженням, що можна набирати воду не більше 750 мілілітрів. Усередині – три дозатори. Середній перев’язали хрест-навхрест червоною стрічкою для дистанції між відвідувачами.
– У порівнянні з минулим роком туристів у нас зменшилася відсотків на 10, – каже директор комунального підприємства “Східницькі джерела” селищної ради 38-річний Олег Гірник.
– Сезон відкрився на дві місяці пізніше в цьому році через карантин – у серпні. Триватиме до кінця жовтня. Найбільше туристів з Києва, Одеси, Дніпра, Центральної та Східної України в цілому. Львів’яни теж є, але приїжджають на день переважно, води наберуть – і назад. Дороги гарні, за півтори години доїхати можна. У минулому і позаминулому році стало більше поляків і литовців. Це в зв’язку зі співробітництвом з їх містами-побратимами. Деякі проекти в селищі втілили на кошти Євросоюзу. З Трускавцем не конкуруємо, у кожного – своє. Приїдуть до Трускавця, то і в Східницю заїдуть, – розповідає за столом в невеликому кабінеті 2 на 4 метри, відділеному склом в приміщенні бювету. Останній закривають на 10-хвилинну перерву – це роблять кожні 2 години. Клінінг-менеджер Тетяна все водозабірні крани і водостоки обробляє антисептиком.
– Тут набирають гідрокарбонатну натрієву воду для поліпшення функціонування шлунково-кишкового тракту, – продовжує директор. – У народі її називають “Содова”. Знижує кислотність. За призначенням лікаря переважно її п’ють тричі на день по 150 мілілітрів протягом двох-трьох тижнів. Зловживати не радять. Тому на сесії міськради обмежили норму води на одного – 750 мілілітрів. Звичайно, не забираємо воду, хто більше візьме.
Цей новий бювет ми відкрили 16 червня минулого року. До того набирали вище в джерелі. За півгодини чоловік 5 могли пройти. У бюветі тепер 25 встигають набрати таку саму кількість за 15 хвилин. Вода зберігає властивості до двох тижнів. У селищі, крім цього, є ще два облаштованих бювету. Один з них – з джерел води “20” – йодобромна і “21а” – з підвищеним вмістом гліцерину. Це води для лікування сечокам’яної системи. У третьому бюветі набирають “Нафтусю” з джерел “8-9-10”. Джерела “25-26” з “Нафтусею” відновили в минулому році. Там поставили нове Надкаптажне спорудження, охоронну зону у джерела. “15” джерело з вмістом заліза теж відновили в минулому році. Ця вода окислюється за 40 хвилин. Її треба відразу пити. В “357” джерелі дуже високий вміст гліцерину. Так і називають в народі – “гліцерінка”, вмиваються нею.
– Приїхали взяти води на тиждень. Відпочиваємо в Трускавці 21 день, – каже 61-річна Наталія Бурімская з Дніпра в темних окулярах. Взута в кросівки з яскравими шнурками. У бювету вигулює французьку болонку Анфісу.
– З міста виїхали, у нас там гірше екологія. І я алергік, лікарі радять їхати з міста в сезон цвітіння амброзії. Тут відразу всі симптоми зникають. З чоловіком в Трускавці зняли двокімнатну квартиру за 6000 гривень. Ціни в порівнянні з Дніпром дуже хороші.
Клінінг-менеджер Тетяна )))))