Загадковості Львівщини немає меж. Одним з таких чаруючих місць є гора Парашка, що розташована на однойменному хребті Парашка в Сколівських Бескидах. Це місце, звідки відкриваються прекрасні краєвиди мальовничої природи Карпат. Саме тут, прокинувшись зранку, розумієш, як це “вище неба”, коли низовина та висоти потонули у густих білосніжних хмарах.
Особливості місця
Гора Парашка являється найвищою точкою Сколівських Бескидів. ЇЇ висота сягає 1268,5 м над рівнем моря. Кажуть, якщо в безхмарну погоду уважно придивитися – то з неї видно славетний Львів, що розташований за 90 кілометрів. Почати шлях на гору можна з двох сторін її однойменного хребта Парашка, як з її західної сторони, з міста Сколе (приблизно 33 кілометри від Східниці), так і з східної – з села Корчин (приблизно 23 кілометри від Східниці), великої різниці тут немає, бо враження від побаченого не залежать від того, з якого боку маршруту ви приступили до подолання гори Парашки. Не важливо, кудою буде розпочато шлях, ключовими точками будуть: м.Сколе – г.Парашка – в. Гуркало – с.Корчин, і навпаки.
Парашка розташована на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди», тому мандруючи звивистими стежками маршруту, починаєш помічати усе до окремих дрібниць, адже красу такого багатовікового дива нереально пропустити повз увагу. Вирушивши на зустріч краєвидам Українськиї Карпат поринаєш у цілковите єднання з гірською природою, що дає тобі кришталево чисту та нереально холодну річкову воду, гриби та ягоди, терпкі букові горішки, а головне живить морально своєю мальовничістю.
За легендами, історична назва гори Парашки виникла ще у 1015 році. Названа вона в честь дочки Святослава Володимировича – Параски. Саме її кров була пролита на вершинах гори Парашки.
Підйом на гору Парашка починається з виходу на однойменний хребет Парашка. Вибиратися на вершину хребта доводиться мішаним лісом, нескладними маршрутними стежками (хоча ж і у цьому випадку варто подбати про гарну погоду, бажано без опадів). Підйом до хребта займає близько двох годин, хоча залежно з якою швидкістю рухатися і наявності досвіду у пішому туризмі. По дорозі до хребта зустрічається невеличка річечка, де можна набрати на запас води чи просто освіжитися. Якщо підійматися непоспішаючи, восени, можна назбирати грибів, букових горішків, ягід, але брати варто лише те, що вам відомо, для власної ж безпеки. Зійшовши на хребет від побачених краєвидів відкривається друге дихання від неймовірного захвату, якими б втомленими ви не були. З правого боку розкинеться широка долина Стрия з численними поселеннями, а зліва перед вами стелитимуться безмежні ліси заповідника Сколівських Бескидів, в яких тонуть вершини гір. Мандрувати хребтом вже простіше, значних підйомів та спадів майже немає, основний підйом, який чекатиме на вас – це схід на гору Парашка. І от подолавши нелегкий шлях у десять кілометрів, стоячи біля підніжжя гори залишається зробити останній порив на зустріч до виконання поставленої цілі. Вибравшись на вершину ви опинитеся біля величезного хреста. І, здійснивши цей підйом, можна сміливо відпочити та перекусити, насолоджуючить красою Українських Карпат.
Подолавши гору Парашку є два варіанта спуску: повернутися до вихідної точки (м. Сколе), або долати приблизно таку ж відстань до села Корчин. У другому варіанті є дві переваги: ви відкриєте нові місцини, не вертаючись пройденим маршрутом, і на шляху вам трапиться відомий водоспад Гуркало, що отримав свою назву через сильний гуркіт, під час стрімкого потоку води.
Гора Парашка – це місце, де встомлюєшся фізично, проте відпочиваєш духовно. Нехай після подолання десятикілометрової частини хребта у вас “відвалюватимуться” ноги та болітимуть плечі від рюкзаків – щира посмішка з ваших облич просто не зникатиме. 
Поради
Вигляд з гори Парашки прекрасний в будь-яку пору року, проте особливого шарму і колориту мальовничим краєвидам додають барви осінніх лісів. Зі східної сторони біля підніжжя гори, спустившись трохи вліво від хребта, є невеличка галявина, де можна стати табором, і зранку, прокинувшись і виглянувши з намету, вас зустрінуть краєвиди несказанної краси. Також декілька галявин є неподалік водоспаду Гуркало (з західної сторони), де теж можна буде розкласти намети. Ну і звичайно не варто забувати про теплі речі, добру фізичну підготовку та мінімальну аптечку для власної ж безпеки.
Гора Парашка. Як добратися?
Якщо ви вирішили розпочати маршрут з м. Сколе – то добратися до нього зі Східниці можна через село Урич (фортеця Тустань), село Підгородці, село Крушельниця, село Корчин, село Верхнє Сновидне, село Дубидне. Проте громадського транспорту по цьому шляху немає. А дорога є не вельми рівною і без асфальтного покриття. Другий варіант добратися до міста Сколе є довшим (приблизно 90 км) проте дорога є рівною. Шлях тоді буде через місто Борислав, місто Трускавець, а далі на Львів, і коли ви виїдете на трасу Київ-Чоп, то їдете до міста Стрий, а далі буде місто Сколе. Якщо зі Львова до Сколе, то можна електричками або автобусом (відстань 110 км). А до с. Корчин ходять тільки автобуси, відстань сягає 103 км.
